-В-

Ваххабізм – релігійно-політична течія фундаменталістського толку (див. Ісламський фундаменталізм), тісно пов'язана із сучасним ісламським тероризмом. Назву одержала по імені свого засновника Мухаммада ібн абд аль-Вахха́ба (1703-1792). В. виник на території сучасної Саудівської Аравії, що входила тоді до складу Османської (Турецької) імперії. Основними принципами В. стали: відмова від поклоніння святим і відмова від паломництва по святих місцях, відмова від запозичення нововведень, скромність у побуті, одязі й формах дотримання релігійних обрядів. У Саудівській Аравії В. уважається офіційною версією мусульманської релігії. Через крайній консерватизм віровчення ваххабіти довго пручалися будь-яким технічним й побутовим нововведенням. Аж до Другої світової війни вони забороняли використовувати телефон, радіо, кінематограф і грамофонні пластинки. Ваххабіти всіляко противилися появі автомобілів і літаків. Величезний потік нафтодоларів, що пролився на Саудівську Аравію, радикально змінив життя її населення й змусив ваххабітів поступово упокоритися з досягненнями західної цивілізації. Але з питань соціально-політичного й суспільно-культурного характеру позиції прихильників В. як і раніше непохитні. Вони виступають проти всього, що, на їхню думку, підриває підвалини традиційного ісламського суспільства. Тому В. став духовно-ідеологічною основою діяльності цілого ряду антизахідних терористичних груп й організацій. З В. тісно пов'язане виникнення й майбутня діяльність "Аль-Каїди", афганського руху "Талібан" і чеченських терористів.

Вибух – процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. В результаті В. речовина, що заповнює об'єм, у якому відбувається звільнення енергії, перетворюється в сильно нагрітий газ із дуже високим тиском. Цей газ із великою силою впливає на навколишнє середовище, викликаючи його рух. У твердому середовищі супроводжується його руйнуванням і дробленням.

Вибухова речовина — речовина, що використовується для висадження в промисловій і військовій області. У фізичному смислі є власне загальним поняттям. Під ним розуміються всі речовини, які в змозі вибухати. 

Вибухові пристрої – промислові або саморобні вироби, що функціонально поєднують вибухову речовину й пристрій для ініціювання вибуху (запал,  детонатор і т.п.).

Висадження (підрив) – бажане здійснення вибуху для руйнування або струсу об'єкта. Використовувані для цього рідкі або тверді речовини називаються вибуховими речовинами.

Війна – збройна боротьба між великими групами людей (державами, племенами, партіями); регулюється законами й звичаями – сукупністю принципів і норм міжнародного права, що встановлюють обов'язки воюючих сторін (забезпечення захисту цивільного населення, регулювання відносин до військовополонених, заборона на використання особливо нелюдських видів зброї). По розмаху воєнних дій і кількості задіяних сил і засобів В. діляться на локальні (ведуться на обмеженій території й невеликими силами) і великомасштабні. По характеру протиборчих сторін розрізняють громадянські й зовнішні В.. Крім того, В. розрізняють по способах ведення – наступальні й оборонні, регулярні й партизанські (герілья) – і по місцю ведення: сухопутні, морські, повітряні, берегової, кріпосні й польові, до яких часом додають також арктичні, гірські, міські, В. в пустелі, війни в джунглях.

Внутрішній тероризм – тероризм, що вчинюється громадянами країни зсередини своєї держави без втручання допомоги ззовні.

Воєнна організація держави – сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Воєнний стан – уводить у відповідності із чинним законодавством у випадку агресії проти України або безпосередньої загрози такої агресії на всій території України або в її окремих місцевостях особливий правовий режим діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування й організацій, що передбачає обмеження прав і свобод громадян й їхніх об'єднань. Метою введення В.с. є створення умов для відбиття або запобігання агресії проти України.

Встановлення психологічного контакту – процес формування міжособистісних відношень між учасниками спілкування і його результат. В ОРД досягається на основі емоційного позитивного взаємного інтересу, розуміння і довіри, шляхом використання відповідних методів й засобів міжособистісного психологічного впливу з урахування особистісних особливостей особи, з якою вступають в контакт, мети контакту й обставин, в яких він встановлюється й розвивається.