-Ш-

Шантаж - (франц. chantage), преступление, заключающееся в угрозе разоблачения, расправы с близкими, разглашения позорящих, часто сфабрикованных сведений с целью добиться каких-либо выгод.

Шаріат (араб. шаріа, буквально – правильний шлях, спосіб дії) – зведення релігійно-етичних і правових приписань ісламу, що опираються на Коран, сунну й фікх. Розроблений в VII-XII ст.ст. в Арабському халіфаті. Крім приписань про основні релігійні обов'язки мусульман включає норми державного, цивільного, кримінального й процесуального права. Застосовується в країнах, де іслам є державною релігією, особливо в сфері сімейно-шлюбного й спадкоємного права. Ш., що розуміється як універсальна нормативна система, часто називають мусульманським релігійним законом. У цьому змісті Ш. нерідко ототожнюється з мусульманським правом. Ш. є безпосередньо діючим правом в Ірані, Саудівській Аравії, Судані й ряді інших мусульманських країн.

Шариат (араб. شريعة‎‎ [ʃariːʕa(tun)] — (правильный) путь, образ действия, в буквальном смысле означает «водопой», «источник» — совокупность правовых, морально-этических и религиозных норм ислама, охватывающая значительную часть жизни мусульманина и провозглашаемая в исламе как «вечное и неизменное» Божественное установление; одна из конфессиональных форм религиозного права.
Время и место появления — VII—XII века, Халифат.
Шариат опирается на Коран, Сунну и фикх; включает элементы конституционного, гражданского, уголовного, административного, семейного и процессуального права, а также моральные, этические и поведенческие (нормы вежливости) нормы без сколь-либо подробного разделения.
В настоящее время существует четыре суннитских направления (школы) шариата: Малики, Ханбали, Ханафи, Шафии. Ранее существовало ещё одно направление (школа) шариата — Захири.  см. более подробно в Википедии.

Шахада – в ісламі: 1) Ритуальне проказування: "Немає ніякого божества, крім Аллаха, а Магомет – пророк Його". Ш. формулює істинність (у першій частині) і ревність (у другій частині) ісламу. Під час битв Ш. слугувала бойовим кличем. Звідси поняття "шахід"  - мученик, а спочатку - воїн, що впав у війні проти ворогів ісламу із Ш. на вустах. Ш. є однією з головних молитовних формул і постійно повторюється при молитві; 2) Показання свідків, що дається в посвідчення якого-небудь факту. Щоб Ш. була дійсною, вона повинна бути прямою, тобто не із чужих слів, якщо тільки це не доручення або заповіт, і повинна бути дана двома повноправними чоловіками або чотирма жінками. Ш. невільника прирівнюється до Ш. жінки. Ш. іновірців приймається нарівні із Ш. мусульман, якщо питання не стосується віри, але вони повинні клястися своїми символами віри, а іноді – не приймається взагалі. Якщо по змові принесена неправдива Ш., то це іноді карається як клятвопорушення, а за іншими правилами – тим же покаранням, якому був би підданий помилково обвинувачений. Порядок Ш. був докладно викладений Абу Юсуфом (VIII ст.). Ш. як один з найважливіших способів установлення істини в цей час зберігається скрізь, де правосуддя відправляється шаріатськими судами; 3) Мученицька смерть за віру (див. Шахід).

Шаха́да (араб. الشهادة‎‎ — аш-Шаха̄да — свидетельство) — исламский символ веры, свидетельствующий веру в Единого Бога (Аллаха) и пророческую миссию Пророка и Посланника Мухаммада. Необходимое и достаточное условие для принятия ислама.
Основание
Хадис от Анаса ибн Малика гласит: «Какой бы раб Божий ни засвидетельствовал о том, что нет божества, достойного поклонения, кроме Бога (Аллаха) и что Мухаммад — посланник Бога (Аллаха), сделав это с искренностью в сердце, Господь непременно удалит его от Ада».

Шахада является первым из пяти столпов Ислама и одним из непреложных условий имана.
Текст шахады:
Арабский: أَشْهَدُ أَنْ لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللَّهُ وَ أَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا رَسوُلُ اللَّهِ
Латинская транслитерация: ʾašhadu ʾan lā ilāha illa L-Lāh(u) wa ʾašhadu ʾanna Мuḥammadan rasūlu L-Lāh
Кириллическая транслитерация: ашхаду ан-ля* ила*ха ильля Л-Ла*х(у) уа ашхаду анна Мухаммадан расу*лю Л-Ла*х(и)
(* — долгие гласные)
Свидетельствую, что нет божества, кроме Бога (Аллаха), и свидетельствую, что Мухаммад — посланник Бога (Аллаха).
Часто первая часть шахады переводится как «нет бога, кроме Бога (Аллаха)». «Аллах» — это одно из 99 имен Бога.
С точки зрения ислама, с момента произнесения шахады в Божественном Присутствии («с искренностью в сердце» согласно вышеупомянутому Хадису от Анаса ибн Малика), человек считается мусульманином и должен соблюдать и остальные постановления шариата и Сунны, по крайней мере те, которые ему известны, а в случае неизвестности, нужно следовать рациональным и мирным принципам.

Шахід – (арабськ. – свідок). Термін, яким сьогодні позначають ісламських терористів-смертників. В ісламі Ш. називають мусульманських воїнів, що загинули за віру й тому вони автоматично потрапляють у рай, минаючи Страшний суд. У раї Ш. знаходиться в казково комфортних умовах. Його очікує смачна їжа й напої, у його розпорядження надходять сімдесят незайманих дівчат для забезпечення сексуальної насолоди. Віра мусульманських фанатиків у подібну перспективу дозволяє переборювати страх смерті і йти на загибель. Даний психологічний комплекс активно використовується терористичними угрупованнями. Терористи-смертники підривають себе в людних місцях, забираючи життя оточуючих людей, направляють наповнений вибухівкою транспорт на указані їм об'єкти. Останнім часом у числі Ш. часто зустрічаються жінки, як правило такі, що втратили близьких. Головним мотивом для них є помста за загиблих родичів. Найчастіше Ш. використовують на палестинських територіях й в Ізраїлі, крім цього в Чечні, Ємені, Саудівській Аравії й інших країнах ісламського світу. Див. також тут.

Шовінізм – крайня форма націоналізму, відкрита пропаганда національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам всіх іншіх, національне чванство, свідоме розпалення національної ворожнечі, готовність використати військову силу для досягнення псевдопатріотичних, великодержавних цілей. Термін Ш. з'явився у Франції. Він походить від прізвища персонажа п'єси драматурга Коньяра "Триколірна кокарда" Шовена. У цього образа був реальний прототип – ветеран наполеонівських війн Ніколя Шовен, який відрізнявся фанатичним націонал-патріотизмом і преклонінням перед Наполеоном Бонапартом як творцем великої Французької імперії. Карикатурне зображення Н. Шовена в однойменному сценічному персонажеві одержало широку популярність. Його ім'я стало повселюдним для позначення різних форм націоналістичного екстремізму. Ш. являє собою важливий елемент ідеології й політичної практики різних праворадикальних рухів, включаючи фашистські (див. фашизм). Шовіністичні ідеї й гасла можуть надихати екстремістську частину цих рухів на терористичні дії у відношенні "ворожих" або "неповноцінних" націй. Ш. може проявлятися також у прагненні до зовнішньої агресії й територіальної експансії або в політику, спрямованою на культурне домінування однієї "пануючої" нації у багатонаціональній державі (так званий "великодержавний шовінізм").

Штаб антитерористичного центру – штатний підрозділ, укомплектований високопрофесійними офіцерами СБУ, а також, згідно з квотою, представниками інших міністерств і відомств, що входять до АТЦ. Штаб є виконавчим робочим органом АТЦ і здійснює поточну організаційну роботу щодо виконання покладених на АТЦ завдань.