-Ф-

Фашизм – термін Ф. уживається сьогодні в трьох головних значеннях: 1) для позначення одного з видів праворадикального руху й властивої йому ідеології (див. радикалізм); 2) для позначення конкретної форми такого руху й ідеології в Італії; 3) назва одного з основних типів тоталітарного політичного режиму. В ідеології – це крайній націоналізм  і шовінізм, антилібералізм й антимарксизм. У представленні прихильників фашистських ідеологічних концепцій інтереси нації, її велич і чистота є головними пріоритетами. З погляду фашистської ідеології людина по своїй природі істота ірраціональна, нічим не відрізняється від тварин. Тому суспільний розвиток пояснювався фашистами з позицій соціал-дарвінізму, обґрунтовувався культ сили, війни, презирства до слабкого. Ф. заперечував ліберальні принципи політичної демократії й марксистські уявлення про можливості економічної й соціальної рівності. Неможливість рівності пояснювалася вродженою нерівністю між окремими індивідами, націями й расами. Разом з тим марксистським ідеям класової боротьби фашисти протиставляли ідеї соціального миру усередині націй, з одного боку, і ідеї неминучих конфліктів і боротьби між націями, расами й державами, з іншої сторони. Ф. у всіх своїх різновидах заперечував демократію й прагнув до затвердження тоталітарної моделі політичного устрою. Найважливішим принципом фашистської ідеології й політичної практики був культ вождя, що повинен був мати абсолютну владу й безпосередньо керувати націями, минаючи парламентські механізми, через масові мітинги й демонстрації. Затверджуючи пріоритет інтересів нації, фашисти ставили загальне добро вище особистого, привселюдно декларували презирливе відношення до багатства й погоні за прибутком.

Фіктивні особи (розділ "Фінансування тероризму) – використання родичів, друзів або партнерів, які мають довіру в певному суспільстві і не привертають уваги, для проведення трансакцій від їх імені з метою маскування джерела і власника коштів.

Фінансові засоби – активи будь-якого роду, відчутні або незримі, рухомі або нерухомі, незалежно від способу їхнього придбання, а також юридичні документи або акти в будь-якій формі, у тому числі в електронній або цифровій, що засвідчують право на такі активи або участь у них, включаючи банківські кредити, дорожні чеки, банківські чеки, поштові перекази, акції, цінні папери, облігації, векселі, акредитиви, але не обмежуючись ними.

Фінансування тероризму – це сукупність методів і засобів покриття витрат, необхідних для вчинення терористичного акту чи діяльності терористичної групи (організації).

Фінансування тероризму - це збір грошей або інших матеріальних коштів та їх надання будь-якими методами, прямо чи опосередковано терористу, терористичній групі (організації) для їх використання у фінансуванні терористичної діяльності. Коштами в даному випадку можуть бути гроші, цінні папери, валютні цінності, послуги по економічному плануванню діяльності терористичної групи (організації), економічні поради для забезпечення ефективності фінансування терористичної діяльності, а також інші матеріальні цінності за виключенням зброї.Фінансування тероризму відноситься до числа конвенційних злочинів, тобто до тих злочинів, до яких людство вже висловило своє ставлення у низці прийнятих міжнародних документів (конвенцій та резолюцій).

Фінансування тероризму: правові основи протидії фінансуванню. Основними нормативно-правовими актами, якими врегульовано питання протидії фінансуванню терористичної діяльності в Україні, є Закони України "Про боротьбу з тероризмом”, "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та Кримінальний кодекс України, де зокрема передбачено відповідальність за матеріальне сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (стаття 258-3. Створення терористичної групи чи терористичної організації) та фінансування, матеріальне забезпечення особи з метою вчинення терористичного акту (стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту). Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом” визначено, що терористична діяльність охоплює фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм. Проте, на сьогодні існують певні протиріччя у чинному законодавстві щодо понятійного апарату та питань відповідальності за фінансування терористичної діяльності. Зокрема, як зазначалося раніше у Законі України "Про боротьбу з тероризмом”, терористична діяльність охоплює лише фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм. Разом із тим, частиною 1 статті 258-4 КК України, передбачено відповідальність за фінансування, матеріальне забезпечення, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту.