-А-

Аварійно-рятувальні засоби – технічна, науково-технічна й інтелектуальна продукція, у тому числі спеціалізовані засоби зв'язку й управління, техніка, обладнання, спорядження, майно й матеріали, а також методичні, відео-, кіно-, фотоматеріали за технологією аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти й бази даних для ЕОМ й інші засоби, призначені для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальні роботи – дії по врятуванню людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту природного середовища в зоні надзвичайних ситуацій, локалізації надзвичайних ситуацій і придушенню або доведенню до мінімально можливого рівня впливу характерних для них небезпечних факторів. Характеризуються наявністю факторів, що загрожують життю й здоров'ю людей. Вимагають спеціальної підготовки, екіпірування й оснащення.

Агресія (від лат. aggressio – напад) – у міжнародному праві будь-яке протиправне з погляду Уставу ООН застосування збройної сили. Загальне формулювання поняття "А." дає прийняте 14 грудня 1974 року Генеральною Асамблеєю ООН "Визначення агресії", згідно ст. 1 якої "А. є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або яким-небудь іншим способом, несумісним з Уставом Організації Об'єднаних Націй". Поняття "А." включає в якості безперечної ознаку першості або ініціативи застосування державою збройної сили. А. вважається найтяжчим міжнародним злочином проти миру й безпеки людства.

Адміністративний контроль у сфері боротьби з тероризмом – форма урядового контролю, що його здійснюють міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, які в межах своєї компетенції виступають суб'єктами боротьби з тероризмом.

Акт терористичний - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.

Анархізм (від греч. anarchia – безвладдя, безвладдя) – ідеологічна течія, що стала в XIX-XX ст.ст. теоретичною підставою ряду груп, що практикували революційний тероризм. А. виник як напрямок політичної думки в середині XIX ст. У його джерел стояли французький філософ П'єр Жозеф Прудон (1809-1865) і німецький філософ Макс Штірнер (1806-1856). Великий внесок у розвиток А. внесли російські мислителі М. О. Бакунін і П. О. Кропоткін. Основний ідейний принцип А. – заперечення держави і його окремих інститутів, а також усякої насильницької влади в цілому. Центральним програмним пунктом цієї течії вважається звільнення людської особистості від всіх форм економічного, політичного й духовного поневолення. Головним інструментом цього поневолення анархісти називають державу й офіційну релігію, тому весь пафос заперечення спрямований проти них. А. містить у собі три основних течії: анархо-комунізм, анархо-індивідуалізм й анархо-синдикалізм. Представники анархо-комунізму вважали, що на зміну державі повинна прийти децентралізована конфедерація самоврядних комун, заснованих на суспільній власності. Анархо-індивідуалісти виступали проти держави й проти капіталістичних форм організації великого виробництва, але визнавали можливість приватної власності для дрібних виробників – селян і ремісників, думаючи, що соціальної гармонії можна досягти організацією справедливого товарообміну. Анархо-синдикалісти робили ставку на революційні профспілки, оскільки в них бачили зародок майбутнього децентралізованого, егалітарного й неієрархічного суспільства.

Анексія – насильницьке захоплення, відторгнення й приєднання одним або групою держав всієї або частини території іншої держави або народу. А. по міжнародному праву розглядається як один з видів агресії, порушення міжнародних правових норм і спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Устав й інші документи ООН забороняють анексію й призивають держави розв'язувати спірні питання мирними шляхами, поважати принцип рівноправності й самовизначення народів. Типовим прикладом А. в останні роки було захоплення Іраком території Кувейту в 1990 р.

Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Антитерористичне навчання — навчання органів управління та особового складу, що залучаються до проведення антитерористичної операції, яке включає професійну та психологічну підготовку. Розрізняють командно-штабні й тактико-спеціальні А.н. Практичні антитерористичні навчання проводяться безпосередньо на об'єктах, уразливих у терористичному відношенні, в умовах, максимально наближених до реальної обстановки, без послаблень і спрощень, при найсуворішому дотриманні заходів безпеки. Одне із завдань А.н. – перевірка реальності превентивного плану ан-титерористичної операції на конкретному об'єкті, виявлення недоліків із метою усунення їх у подальшому.

Антитерористичний центр – постійно діючий спеціалізований державний орган при СБУ, призначений для забезпечення координації взаємодії компетентних органів України у сфері боротьби з тероризмом та іншими проявами екстремізму.

Антитерористичний центр держав-учасниць СНД (АТЦ СНД) – постійно діючий спеціалізований галузевий орган Співдружності Незалежних Держав, призначений для забезпечення координації взаємодії компетентних органів держав-учасниць СНД у сфері боротьби з міжнародним тероризмом та іншими проявами екстремізму.

Антитерористичні заходи — комплекс скоординованих, послідовних дій, спрямованих на запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів терористичної спрямованості.

Апартеїд (на африкаанс apartheid – роздільне проживання, поділ, відособлення) — міжнародний злочин, спрямований проти людства; політика расової сегрегації, дискримінації  й гноблення, що провадилося урядом ПАР у відношенні корінного африканського й іншого неєвропейського населення аж до початку 1990-х рр. Конвенція про припинення злочину А. і покаранню за нього 1973 р. кваліфікує апартеїд як злочин проти людства (ст. 1).